Ілюстративне зображення роботи системи повітряної тривоги та ударів балістичних ракет

Хронологія пояснення «Флеша»: від джерела даних до нічного знешкодження цілей

У ніч на 15 липня 2026 року радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов опублікував у Facebook пояснення, чому сигнали повітряної тривоги іноді не встигають за прильотами балістичних ракет і чому трапляються хибні тривоги. Допис з’явився на тлі нічних вибухів у Києві, які раніше вже лунали до оголошення тривоги, зокрема в ніч на 11 липня.

Хронологія пояснення у дописі

За словами «Флеша», Україна отримує всю інформацію про запуски або підготовку до них від партнерів. Основне джерело — супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску. Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, тому час на оповіщення є дуже обмеженим. Будь-який збій на цьому етапі може призвести до затримки отримання даних і запізнення сигналу тривоги. «Флеш» також навів приклади хибних тривог по «Орєшніку», коли розвідувальні супутники фізуально фіксують активність на пусковій установці, а запуск може не відбутися.

Підсумки ночі, що передувала допису

  • Сили протиповітряної оборони знешкодили 5 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400.
  • Також збито 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69.
  • 108 безпілотників були знешкоджені того самого нічного періоду.

Таким чином, допис «Флеша» поєднав визнання технічних меж системи оповіщення та підтверджені результати роботи ППО за минулу ніч.


Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *