4 серпня 2026 року The Washington Post опублікував матеріал, у якому виклав перевірену послідовність ключових рішень президента США Дональда Трампа та їхніх наслідків — від квітневих мит 2025 року до серпневих підсумків. У квітні 2025 року Трамп прийшов до Трояндового саду Білого дому з плакатом нових тарифів; ринки втратили трильйони доларів, а понад 75 урядів кинулися на переговори зі США.
Крок за кроком до відступу
Після квітневого оголошення Трамп погрожував анексувати Канаду, захопити Гренландію, вийти з НАТО та знищити Іран. У липні він запровадив нові мита, посилаючись на «порушення законодавства про дитячу працю», але фінансові ринки майже не відреагували. Трамп не зміг домогтися від контрольованого республіканцями Сенату відмови від розсекречення «файлів Епштейна» та ухвалення закону «Про порятунок Америки». Президенту США не вдалося втягнути у війну з Іраном європейські країни.
Підтверджені відмови союзників і ворогів
- Іран відмовився капітулювати та відкривати Ормузьку протоку.
- Китай у відповідь на погрозу 100-відсоткових мит відмовився йти на поступки і змусив Вашингтон відступити через ринок рідкісноземельних мінералів та призупинення закупівлі американської сої.
- Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва проігнорував 50-відсотковий тариф, поки колишнього президента Жаїра Болсонару засудили до 27 років за організацію збройного перевороту.
У січні США провели рейд у Венесуелі для захоплення Ніколаса Мадуро, а через місяць розпочали війну проти Ірану і почали атакувати судна в Карибському басейні та Тихому океані. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прилетіла на шотландський гольф-курорт Трампа для торговельної угоди, а Велика Британія запросила безпрецедентний другий державний візит. Голова Центрального банку Франції назвав ефект липневих мит незначним, а Велика Британія заявила, що її експортери практично не постраждали. Колишній посол США Рональд Нойманн зазначив: «Поміж погрозами, бомбардуваннями, а потім відступом, він випромінює до іранців відчай».
Залишити відповідь